11.09.14

10 вересня 2014 Асоціація з енергоефективності та енергозбереження взяла участь у “круглому столі” “Будівництво енергоефективних багатоквартирних будинків: хто готовий за це платити?”.

В роботі круглого столу взяли участь представники профільних державних структур, громадських організацій, компаній виробників будівельних матеріалів та компаній-забудовників, експерти: Ігор Новак, начальник Відділу розвитку будіндустрії і нормативно-методичного забезпечення промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України; Тетяна Коновал, заступник начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення Департаменту державних закупівель та державної власності Мінекономрозвитку; Анатолій Сирїед – начальник відділу технічного забезпечення будівництва КМДА; Олексій Кучеренко, голова «Спілки власників житла України»; Олег Козачук, президент «Асоціації з енергоефективності та енергозбереження»; Анатолій Козленко, директор комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівель Києва», КМДА; Геннадій Фаренюк, директор Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій; Олена Бобунова, керівник Органу Сертифікації ICB cert; Андрій Василенко, директор з розвитку компанії «МКМ», генерального імпортера та представника заводу ТМ «Катепал» в Україні; Роман Захаренков, генеральний директор «ВІК БУД ЛТД», Віталій Ганжа, генеральний директор компанії “Royal House”.

Учасники круглого столу обговорили сучасний стан та перспективи розвитку енергоефективного будівництва в Україні, зокрема в житловому секторі. Особливу увагу було приділено проблемі «готовності» держави, бізнесу та суспільства до нового формату життя в умовах енергозалежності.

«Україна сьогодні не отримує російський газ, проблеми з енергопостачанням через військові дії, напівзруйнована інфраструктура вугледобувних підприємств в зоні проведення АТО. На тлі цього енергоефективність – це питання національної безпеки України », – заявив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, глава кризового енергетичного штабу Володимир Гройсман.

Причому, за статистикою близько 40% енергетичних ресурсів держави використовується для опалення житлових приміщень, 2 \ 3 з яких «йде» в процесі транспортування і внаслідок енергопрозорості споруд.

У цих умовах тема енергоефективного будівництва з розряду стратегії галузі повинна перейти до послідовних тактичних кроків. Актуальним сьогодні є об’єднання зусиль органів державної влади, фінансових організацій, бізнес-структур, експертів, громадських організацій для рішучих дій у цьому напрямку.

У виступах учасників круглого столу звучала думка про необхідність координації та взаємодії державних структур при створенні нормативів та контролі за будівництвом будинків, невідповідність стандартам енергоефективної стратегії держави, а найважливіше, про законодавчу базу, для впровадження цієї стратегії.

Всі виступаючі наголошували на необхідності організації ефективної взаємодії та співпраці держави, суспільства та бізнесу.

Основні питання, яких торкнулися спікери круглого столу “Будівництво енергоефективних багатоквартирних будинків: хто готовий за це платити?”:

– Ситуація на будівельному ринку енергоефективних технологій і матеріалів України: сертифікація та маркування енергозберігаючих матеріалів;

– Конкурентна спроможність українських виробників енергозберігаючих матеріалів у світлі інтеграції з ЄС;

– Стандарти енергоефективного будівництва: енергетична паспортизація житлових та громадських будівель; модель ESCO;

– Відсутність суттєвої економічної вигоди від застосування енергозберігаючих технологій для забудовників;

– Інвестування в енергоефективне будівництво: донорство або вигідне капіталовкладення; кому дістануться «вершки» від мінімізації енерговитрат при експлуатації багатоквартирного будинку;

– Державна підтримка енергоефективного будівництва: стимулювання